Злам трендів. У яких галузях найбільші втрати від сірих схем у воєнний час?

Відповідно до нещодавніх розрахунків фахівців аналітичних центрів — намітився злам трендів щодо динаміки тіньової частки на ринку підакцизних товарів.

Частка тіні у нафтогазовій групі зменшилась із 27% у 2020 році до 11% у 2022 (втрати близько 10 млрд грн на рік); у тютюновій галузі — різноспрямовані тренди — за підсумками 2022 року частка тіні склала близько 20% (втрати в межах 19 млрд грн на рік), у алкогольній продукції — тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, знизившись з 41% у 2018 році до 36% у 2022 році (втрати в межах 9 млрд грн на рік).

Ринок пального

Для оцінки повноти оподаткування акцизним податком пального, яке виробляється та імпортується в Україну були використані дані енергетичного балансу України (в розрізі продуктів), який щорічно публікується Державним комітетом статистики України у порівнянні з оцінкою загального споживання пального на підставі оцінки середнього пробігу транспортних засобів.

Також оцінки динаміки легальних продажів за 2020−2022 рр. було використано дані ДПС з роздрібного продажу пального.

Злам трендів. У яких галузях найбільші втрати від сірих схем у воєнний час?

Інфографіка: надано автором

У 2022 році відбулись значні зміни на ринку пального — частина внутрішнього виробництва була зруйнована, активізувалась робота перевіряючих органів, що ускладнило роботу «сірих» схем — і тіньова частка ринку продовжила скорочення і досягла 11%, що відповідає втратам бюджету в межах 10 млрд гривень на рік.

Фахівці ринку нафтогазової продукції також зазначають, що за результатами останнього моніторингу встановлено, що лише 367 АЗС (здебільшого контейнерні та модульні) нехтують дотриманням законодавства, спотворюють добросовісну конкуренцію на паливному ринку, призводять до недоотримання податків до Державного та місцевих бюджетів, є джерелом потенційної небезпеки для життя та здоров’я людей та оточуючої інфраструктури. Ще два роки тому таких нелегальних АЗС було 1 500. Також все ще працюють напівлегальні міні-НПЗ — якщо кілька років тому їх було 25, то зараз все ще залишається близько 10 міні-НПЗ.

Злам трендів. У яких галузях найбільші втрати від сірих схем у воєнний час?

Тінь у нафтогазовому секторі / Інфографіка: розрахунки ICET та CASE

Тютюнова продукція

Для визначення рівня тіні та динаміки у тютюновій галузі було використано методологію, яку фахівці міжнародної організації Healthy Initiatives успішно застосовують при оцінці тіні у різних країнах світу — співставлення легальних продажів тютюнових виробів по рокам та кількості курців відповідно до соцопитувань.

Кількість наявного дорослого населення у 2022 році порівняно з 2021 роком знизилася з 34,7 млн. до 32,6 за розрахунковим методом (дані Прикордонних служб України та країн Європи).

Поширення куріння серед українців, згідно досліджень, проведених Київським міжнародним інститутом соціології у 2020, 2021, 2022 роках:

  • у 2020−2021 курили сигарети 15% українців, вейпи 5%, айкоси 6% ;
  • у 2022 — курили сигарети 12%, вейпи 10%, айкоси 10%.

Зважаючи на зниження питомої ваги курців сигарет з 15% до 12% відсотків населення, середні обсяги виробництва та імпорту сигарет, на яких наклеєна марка акцизного податку, у 2022 році – споживання у розрахунку на одного курця знизилося на 6% порівняно з 2021 роком — 7 тис. проти 7,6 тис. сигарет на рік.

Злам трендів. У яких галузях найбільші втрати від сірих схем у воєнний час?

Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

При цьому обсяги виробництва та імпорту сигарет, на яких наклеєна марка акцизного податку, у 2022 році склали 27,6 проти 39,4 млрд шт. сигарет у 2021 році (-29%). Загальне споживання сигарет (легально та нелегально вироблених або ввезених) у 2021 році оцінювався приблизно на рівні 46,2 млрд. шт. сигарет.

Злам трендів. У яких галузях найбільші втрати від сірих схем у воєнний час?

Інфографіка: надано автором

Згідно дослідження Kantar частка нелегальної тютюнової продукції від загального обсягу ринку в Україні влітку 2022 році зросла до рекордних 21,9%, тоді як в 2021 році становила 16,9%, а у 2020 році була 6,9%. Восени 2022 року частка нелегальної продукції трохи зменшилась — до 18%. За підсумками 2022 року тіньова частка тютюнової продукції оцінюється у 19.9%.

Частка нелегальної тютюнової продукції в Україні продовжила зростати у 2022 році за рахунок продукції, маркованої Duty Free або для експорту, що нелегально реалізується в Україні. А саме, у 2022 році на таку нелегальну продукцію припадає 11,7%. Частка підробленої продукції складає 6,6%.

За підрахунками компанії Kantar, податкові втрати у бюджет України у 2022 році від нелегального ринку тютюнових виробів оцінюються на рівні 19 млрд грн.

Злам трендів. У яких галузях найбільші втрати від сірих схем у воєнний час?

Тінь на ринку ютюнових виробів / Інфографіка: оцінки Kantar, ICET та CASE

Алкогольні вироби

Для визначення рівня тіні та динаміки на ринку алкогольної продукції було використано дані ВООЗ, дані щодо надходжень податків по роках та рівень вживання алкоголю населенням.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) останніми роками рівень легального споживання алкоголю в Україні знаходився у діапазоні 5,13−6,04 літрів на рік:

Злам трендів. У яких галузях найбільші втрати від сірих схем у воєнний час?

Враховане (легальне) споживання алкоголю в Україні на людину (у літрах чистого спирту) / Інфографіка: дані ВООЗ

Водночас рівень загального (і легальне і нелегальне) споживання алкоголю в Україні за даними ВООЗ демонструє такі показники:

Злам трендів. У яких галузях найбільші втрати від сірих схем у воєнний час?

Загальне споживання алкоголю в Україні на душу населення та його нелегальна складова (у літрах чистого спирту) / Інфографіка: дані ВООЗ

Таким чином, за розрахунками експертів ВООЗ у 2015−2019 рр. рівень неврахованого (тіньового) споживання алкогольних напоїв сягає рівня 2,65−4,09 літри, що в середньому відповідає тіньовому ринку у розмірі 36%.

Для оцінки питомої ваги неврахованого споживання алкоголю в 2018—2022 роках будуть використані дані Держказначейства України та Державного комітету статистики України за відповідні роки, що знаходяться у відкритому доступі:

Злам трендів. У яких галузях найбільші втрати від сірих схем у воєнний час?

Інфографіка: дані Держказначейства України та Державного комітету статистики України

Отримані дані, в цілому, корелюють з даними Рахункової палати України за 2022 рік. Так, за їх висновками, на ринку алкоголю спостерігається високий рівень тінізації та значні втрати бюджету: «внаслідок функціонування нелегального ринку алкоголю, сума недонадходжень акцизного податку тільки по лікеро-горілчаній продукції може становити близько 9 млрд грн на рік».

З урахуванням отриманих у цьому дослідженні даних та відповідних розрахунків Рахункової палати, сума недонадходжень акцизного податку з нелегально виробленої та імпортованої лікеро-горілчаної продукції внаслідок функціонування нелегального ринку алкоголю може становити:

у 2021 році – 9,99 млрд грн;

у 2022 році – 11,84 млрд грн.

Рекомендації для України

Більше року тому фахівцями аналітичних центрів було напрацьовано Дорожню карту заходів по боротьбі з контрабандою підакцизних товарів та зниження рівня тіньового сектору.

На цей час із наданих експертами пропозицій реалізовано близько третини, зокрема створений та функціонує єдиний орган по боротьбі із економічними злочинами — Бюро економічної безпеки (орган потребує перезавантаження), впроваджено автоматизовану систему контролю за обігом підакцизних товарів тощо.

Частина з цих пропозицій — актуальні і зараз, а також додались нові виклики та можливі заходи.

Важливими для реалізації на цей час є такі заходи:

  • Розробка нової редакції Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових та алкогольних виробів та Плану заходів щодо її реалізації.
  • Посилення інституційної спроможності митної служби — переобрання керівника ДМС на прозорих конкурсах Комісією за участі міжнародних експертів, забезпечення технічними засобами митного контролю, підвищення ефективності оперативних працівників у пунктах пропуску та використання кінологічних команд.
  • Глибинна ревізія технологій митного контролю та технічного оснащення з метою унеможливлення схем незаконного переміщення тютюнових виробів, у тому числі з використанням магазинів безмитної торгівлі. Розглянути питання щодо унеможливлення «сірих» схем із пільгами дьюті фрі – тимчасової заборони на час воєнного стану на виготовлення та розповсюдження в Україні продукції із маркуванням дьюті-фрі.
  • Організація обміну оперативною інформацією з митними адміністраціями суміжних держав та взаємодію України з OLAF (Європейське бюро боротьби з шахрайством).
  • Перезапуск Бюро економічної безпеки України, акцентування діяльності БЕБ саме на «акцизних» проблемах держави, технологічне переоснащення контролюючих органів, зокрема розширення оперативного доступу БЕБ (в режимі реального часу) до інформації відповідних баз даних ДПС та Держмитслужби.
  • Запровадження ефективного контролю за роздрібними продажами — необхідні зміни до Податкового кодексу з метою запровадження стимулювання покупців підакцизної продукції вимагати фіскальний чек — запровадження фіскальної лотереї та кешбеку для покупців підакцизної продукції.
  • Створення веб-інтерфейсу або дашборду для забезпечення можливості моніторингу контрольних показників з оцінювання рівня «тінізації» ринку окремих підакцизних товарів.
  • Надання доступу місцевим громадам до інформації про суб’єктів господарювання та місця продажу підакцизних товарів (ліцензії та РРО). Інформація про видані ліцензії є публічною інформацією, і надання її органам місцевого самоврядування у впорядкованому вигляді полегшить їм роботу та сприятиме детінізації торгівлі.

Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції експертів та внесуть відповідні зміни до законодавства, що сприятиме мінімізації тіньової частки у підакцизних товарах і відповідно вирівнюванню конкуренції та додаткові надходження до держбюджету.