Якщо соціологи запитають в українців, чи підтримують вони збільшення зарплат військовослужбовцям за рахунок держслужбовців, то рейтинг цього рішення буде більшим, ніж рейтинг Зеленського у другому турі. Але популізм — не краще рішення для війни.
У людини, яка «коштує» на ринку 5−15 тис євро, може вистачити ентузіазму та альтруїзму працювати за 67 тис. грн на деякий час, а далі вона піде заробляти гроші. Особливо ті, хто мають західну освіту і розуміють ціну цієї освіти.
Для того щоб втримати сильні кадри є схема, винайдена ще за часів Кучми, — відповідальна особа у структурі за рахунок акумуляції корупційних коштів формує сіру касу, з якої формуються доплати. Але ж завтра до цього касира прийде НАБУ.
А потім за певний час діючі держслужбовці почнуть вигравати суди у держави та через суд отримувати недовиплачені кошти — бо ж мали діючі контракти з іншими цифрами. І суди будуть на їхньому боці, що логічно.
А потім міністерства та державні компанії почнуть формувати у себе структури, що зможуть приймати грантові кошти, щоб хоч якось підтягнути рівень оплати і сказати, що до зарплати ви ще матимете такий гонорар, але це не точно.
А потім ми подивимось навколо, і побачимо, що в топменеджменті держави не залишилось молодих, класних, з крутою освітою спеціалістів. Бо вони, як розумні люди, виберуть собі корпоративний сектор. І не будуть думати, що до правильного з точки зору процесів управлінського рішення можуть бути питання в прокуратури, що технічна помилка в декларації може призвести до проблем з НАЗК і багато іншого.
Але в моменті хтось матиме аплодисменти за ідеальне популістичне рішення, яке просто гарантує корупцію.
