Спочатку дослідники вважали, що багата на скарби гробниця неподалік Севільї, датована приблизно 2850 роком до нашої ери, належала молодій людині віком від 17 до 25 років.
Але новий метод показує, що останки належали жінці.
Її поховали з бивнями зі слонової кістки, шкаралупою страусиних яєць і кинджалом із гірського кришталю, що свідчить про високий статус покійної.
Також на це натякає те, що поховання було одиночним, на відміну від більшості могил того часу.
Її поховали з бивнями зі слонової кістки, шкаралупою страусиних яєць і кинджалом з гірського кришталю, що свідчить про високий статус покійної.
Також на це натякає те, що поховання було одиночним, на відміну від більшості могил того часу.
Марта Сінтас-Пенья, ад’юнкт-професорка передісторії Університету Севільї, разом зі своїми колегами визначила стать похованої, використовуючи нову техніку, яка ідентифікує хромосомну інформацію в зубній емалі.
Дослідницька група каже, що нова процедура дуже надійна навіть із погано збереженими людськими скелетами і що цей новий метод також набагато дешевший, ніж тестування ДНК.
Леонардо Гарсія Санхуан, професор передісторії Університету Севільї, сказав, що скарби в гробниці в поселенні мідної доби Валенсина-де-ла-Консепсьон непорівнянні зі скарбами, знайденими в інших місцях того часу.
«Порівняно з іншими похованнями, це виглядає по-справжньому розкішним, — сказав він. — Тому ми без вагань говоримо, що вона була найпомітнішою в суспільстві особистістю свого часу, і це, звісно, примітно, тому що йдеться про жінку».