За даними Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute та Міністерства аграрної політики та продовольства, тільки за перший рік повномасштабного вторгнення збитки та втрати аграрного сектора склали $40 мільярдів.
Із загальних втрат аграріїв прямі збитки становили 8,7 млрд — це знищене, вкрадене, пошкоджене через бої та окупацію майно. Додаткові 31,5 млрд — це втрати через зниження виробництва сільськогосподарських культур і тваринництва, збої в логістиці та вищі витрати на ведення агробізнесу. Зараз, коли повномасштабна війна триває вже рік та дев`ять місяців, ці цифри значно більші.
Але сотні та тисячі фермерів попри все продовжують працювати. І доволі ефективно: хоча окуповано, заміновано та охоплено боями станом на весну 2023 було близько 24% сільгоспземель, за даними Мінагрополітики, в 2023 році порівняно з довоєнним 2021 роком посіви ярих зернових і зернобобових були нижчі лише на 24,7%, соняшнику — на 17,4%, цукрових буряків — на 6,2%, а посіви сої навіть зросли на 27,6%. І вже станом на 10 листопада зібрали майже 72 млн тонн нового врожаю.
Працюючи напряму з фермерами, ми в Corteva Agriscience розуміємо ціну цієї арифметики. Наприклад, один з наших клієнтів в селі Ізюмське Ізюмського району Харківської області, чиї поля зараз за вісім кілометрів від лінії фронту, з 2 500 гектарів має доступ лише до 800 га — решта заміновані. А його сусід з села Борова згадує, як з 4 000 гектарів їх сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу машинами вивозили міни та снаряди, які вони разом із саперами самотужки збирали. Деякі вибухнули і тепер в цих місцях, попри всі намагання, не вдається нічого посіяти. Схожі історії є й в клієнтів з Півдня — наприклад, директорка одного миколаївського фермерського господарства, яке ще недавно знаходилося приблизно за 10 кілометрів від лінії фронту, розповідає, що майже 12% земель потребують розмінування.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут
