Головне правило — нуль грошей в руки українській владі

Найбільший ризик, що я бачу для нашої країни після перемоги — допуск нашої влади до розподілу коштів.

Коли я дивлюсь на те, як чергова «незалежна комісія» призначає не найпоряднішу або професійну людину на голову агенства на кшалт АРМА, дуже чітко памʼятаю розмову з головою ЄБРР, яку я мав того року, ще будучи в наглядовій раді ПриватБанку.

Пані Оділь тоді запитала мене: «Романе, як ви вважаєте, як нам краще фінансувати відбудову України?» І я її відповів дуже чесно, мабуть навіть занадто.

Я сказав: «У вас має бути тільки одне головне правило. Нуль грошей в руки українській владі.

Якщо нам щось потрібно відбудувати — зупинку тролейбуса, дитячий садочок, школу, міст, житловий квартал, шпиталь на 10 тис. місць, або навіть швидкісну колію до Франкфурта — ми вам пишемо запит. А ви робите тендер, обираєте переможця — неважливо, це Європейська чи Українська компанія — і ви ж їй платите. Тільки так ми зможемо відбудувати Україну без корупції.”

Памʼятаю, пані Оділь розсміялася, сказала, що такий підхід занадто радикальний навіть для них, але вона дуже чітко зрозуміла, про що я казав.

Найбільший ризик, що я бачу для нашої країни після перемоги — це саме допуск нашої влади до розподілу коштів. Я вже уявляю, як робиться фонд на перші $10 мілльярдів, «незалежна комісія» обирає його голову, і він починає фінансувати відбудову.

І вже через пів року — рік виходить розслідування умовного Ткача, як фіктивна фірма якоїсь чергової фітнес-тренерки отримала контракт на 100 чи 500 млн доларів. І я не можу уявити що після війни українці будуть виходити на Банкову, розбивати намети, і просто розмахувати прапорами, волаючи «Слава Україні!»

Скажімо так, кидання в сміттєві баки буде найм’якшим, що чекатиме на крадіїв.

І росія буде радісно розповсюджувати ці кадри та казати: «Дивіться, Україна — це Афганістан, вони там зовсім дикі, це failed state». І це будуть перші і останні 10 мільярдів, які ми отримаємо.

Це моя особиста мрія — побудувати країну, яка гідна тої ціни, яку за неї заплатили і платять кращі з нас.

Саме тому я бажаю, щоб американські або європейські чиновники розподіляли кошти. Щоб у нас була безліч іноземних і наших компаній, які б чесно отримували ці контракти. Щоб сюди зайшло щонайменше 100 мільярдів доларів приватних інвестицій, щоб будували якісно та красиво, щоб нарешті у нас зʼявилися забудовники, які вміють будувати, а не роздавати хабарі.

Усім серцем бажаю, щоб ми перемогли у війні й потім не програли мир. Це моя особиста мрія — побудувати країну, яка гідна тої ціни, яку за неї заплатили і платять кращі з нас.

Тому такі «конкурси» тільки посилюють моє впевнення — наші союзники зараз допомагають нам здобути перемоги над зовнішнім ворогом. Ми повинні зробити все можливе щоб вони допомогли нам перемогти і внутрішніх ворогів теж.