freepik Сусідство з Україною, велика кількість співвітчизників, що вимушено опинилися там, і можливість вийти на ринки ЄС спричинили потужну експансію українського бізнесу в Польщу Світлана Угніва, Київ — Варшава — Київ Польська столиця бурхливо розвивається. «Тут багато нових об’єктів. Ось цей, у якому ми зараз сидимо, здали у 2021 році. Будівлю поряд здали рік тому», — діляться своїми спостереженнями українці Інна та Олег Ярові, власники мережі міських кав’ярень Dobro&Dobro Cafe. Мовляв, багато з’являється нової нерухомості, тож є де відкриватися.
Подружжя підприємців зустрілося з NV в одній зі своїх локацій у Варшаві, на вулиці Grzybowska. Кав’ярня розташована на першому поверсі однієї із сучасних комерційних будівель у районі Mirów, що його сервіс карт Google маркує як бізнес-осередок.
Підприємницька історія Ярових у сусідній країні розпочалася не вчора — першу кав’ярню вони відкрили тут сім років тому. Нині «польська мрія» подружжя родом із Хмельницького втілилася в мережу із 11 закладів лише у Варшаві й п’яти — в інших великих містах країни-сусідки. Ще одна їхня кав’ярня працює в чеській Празі. Крім того, в Ярових є кілька інших проєктів у Варшаві — три заклади з ролами Sushi: Sushi Cafe і три Prosecco Oyster Bar.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ: Інна та Олег Ярові розвивають кілька мереж закладів у Варшаві, зокрема кав’ярні Dobro&Dobro Cafe, які вже є не лише у польській столиці, а й у інших містах / Фото: NV
Бізнесових історій від українців у Польщі щороку тільки більшає, але впродовж останнього експансія вітчизняних підприємців на місцевий ринок стала дуже помітною. Чимало компаній різного масштабу та з різних сфер відкривають тут свої представництва. Йдеться не лише про гучну появу на берегах Вісли велетнів — компаній Нова пошта та monobank. У Польщі тепер працює, зокрема, мережа Львівські круасани, сервіс для документів Вчасно, онлайн-магазин Rozetka, стримінговий сервіс Megogo, платформа курсів із програмування GoIT та багато інших бізнесів, які шукають нових клієнтів на польському заможнішому ринку. Сюди ж перебралися й зовсім невеликі фірми зі сходу.
Це не перша хвиля експансії українського бізнесу на близький захід, зазначає Ярослав Романчук, керівний партнер юридичної групи Eucon, що має офіси в Києві та Варшаві з 2006 року. Також він є головою правління Асоціації українського бізнесу в Польщі. Мовляв, перша розпочалася після революції 2014 року, коли компанії переорієнтовувалися зі східних ринків, передусім російського, на протилежний напрямок.
А з 24 лютого 2022‑го розпочався новий етап. В Україні багато компаній втратили ланцюги постачання, частину внутрішнього ринку через зруйновані міста, чимало людей — як працівників, так і споживачів — виїхали за кордон, а частина опинилася у Збройних силах, зазначає Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП). «Внутрішній ринок для деяких сфер стиснувся на 30‑50 %. Звісно, для підтримки діяльності потрібні нові ринки, тому компанії шукають можливості для себе», — додає експертка. І реалізація цих можливостей допомагає їм вистояти і продовжити діяльність в Україні.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Останнім часом активніше рухатися в бік Заходу почали невеличкі бізнеси. Адже серед великих компаній чимало вже були представлені на деяких європейських ринках. Тепер настав час менших справ: дитсадок або музична школа, стоматологія або салон краси, перекладацька агенція або виконання ремонтних робіт — ось що українці просувають за межами батьківщини, і найчастіше в Польщі.
До слова, як з’ясувала СУП, саме цю країну власники вітчизняних бізнесів в усіх сегментах називають найчастіше як таку, де вони мають або планують розмістити свої закордонні офіси. «І це геть не означає, що власники бізнесу в Україні закривають його тут. Це означає, що вони розширюють його на території Польщі, бо прагнуть нових можливостей», — наголошує очільниця спілки.
Щоб допомогти компаніям у виході на нові ринки, спілка відкрила Центр міжнародного співробітництва, а найближчим часом планує відкрити своє перше закордонне представництво, і теж у Польщі. «У цій країні багато наших учасників, і ми вбачаємо потребу у вирішенні проблем і потреб бізнесу й там, стати для них додатковою підтримкою», — пояснює Глазкова.
Посилаючись на дані Польського економічного інституту, вона зазначає: в Польщі працює близько 24 тис. компаній з українським капіталом, із них тільки за перші три квартали 2022 року відкрилося 3,6 тис. компаній та 10,5 тис. індивідуальних підприємців (ФОПів). «Там [у Польщі] давно було чимало й українських заробітчан, і індивідуальних підприємців — українців. Але те, що потік людей і бізнесу збільшився і продовжує зростати, — це факт», — додає Глазкова.
При цьому деякі експерти припускають, що такі вражаючі цифри пояснюються тим, що певна частина українців реєструє бізнес лише заради отримання карти побиту [Karta pobytu — дозвіл на тимчасове проживання в Польщі], — мовляв, це може теж впливати на статистику.
Великий і зручний ринок
Власники мережі студій лазерної епіляції й косметології SoBeauty планували розширювати свій бізнес за межами України й раніше. Але війна пожвавила цей процес, каже Юліана Пономарьова, засновниця мережі. «Ми в принципі хотіли розвиватися [на нових ринках]. Польща — найближчий до нас і найзрозуміліший ринок із найбільшою кількістю українців, які там живуть, і найвищим рівнем життя серед інших сусідів», — пояснює вона. Мовляв, порівняно з Румунією, Молдовою, Словаччиною, Угорщиною найбільша європейська сусідка України видається найпривабливішою та має найбільший потенціал.
Зараз мережа SoBeauty налічує 10 студій: вісім українських та дві — у Варшаві. Ще три — на стадії відкриття.
«Польща близька ментально до України, і вона поряд. По-друге, це один із найбільших ринків у Європі, співставний з Україною, який цікавий для таких сервісних компаній, як наша», — переконана Тамара Кучугурна, керівниця сервісу міжнародного електронного документообігу Akurata, який віднедавна працює в Польщі, а в Україні відомий під назвою Вчасно.
Для неї, як і для багатьох інших вітчизняних підприємців, Польща — це те, як її описав британський The Economist: понад 39 млн населення, зростання економіки на рік на 1 %, $ 17,6 тис. ВВП на душу населення, інфляція — 10,4 %. Непогані показники, особливо порівняно з Україною, яка вже понад рік б’ється за власну свободу з путінською недоімперією: повномасштабна війна зруйнувала інфраструктуру на мільярди та «з’їла» майже третину вітчизняної економіки.
До всього саме в Польщі мешкає найбільша з-поміж інших країн спільнота українців, а це мотивація для бізнесу. «За різними оцінками, в Польщі перебуває близько 3 млн українців. Ми розраховуємо насамперед на них, але, звісно ж, будемо дуже раді й полякам», — написав якось у своєму ТГ-каналі Олег Гороховський, співвласник monobank, який тепер працює і в Польщі, — там він має назву stereo.
ОЧЕВИДНА ПРИСУТНІСТЬ: У Польщі й раніше було багато українців, але за останній рік їх присутність, зокрема у місцевому бізнесі, помітно зросла (бар П’яна вишня у Варшаві) / Фото: NV
Схожа логіка й у компанії Нова пошта. «3 млн українців — це дуже велика аудиторія», — пояснює NV Дмитро Вергун, CEO компанії Nova Post Polska. Навіть коли закінчиться війна і частина українців повернеться додому, то чимало й залишиться. До того ж багато українців виїхали в Польщу ще до початку великої війни, мають тут сім’ї, роботу, власний бізнес.
Клієнтська база студій SoBeauty у Варшаві приблизно на 70 % складається з українок. Зрештою, для роботи мережа також наймає співгромадянок — тих, які вже певний час мешкають у країні і знають польську.
Переважно українці працюють і в багатьох інших компаніях, орієнтованих на співвітчизників.
Польща — це близькість країни з точки зору зручної логістики, зрозуміліша мова, а ще — доступ до ринку всього ЄС, звертає увагу Романчук із Eucon. «Це питання стратегії, і тут кожен рахує свою економіку. Але наявність компанії в Польщі дає змогу працювати й на інших європейських ринках, а весь європейський ринок — це 550 млн споживачів», — окреслює він перспективи.
Та й власне сама країна — теж значний ринок, який вабить своїм потенціалом. «Якщо ми говоримо про ринок перекладів в Україні, то це $ 50 млн до великої війни. У Польщі це приблизно на рівні $ 230‑270 млн, у п’ять разів більше», — ділиться з NV власними оцінками Станіслав Горбачевський, співзасновник перекладацької фірми Task Force, яка вже зареєстрована у Варшаві.
А от софтверна компанія SoftServe дивиться на Польщу як на ринок ІТ-послуг, на якому представлено понад 400 тис. спеціалістів, — це приблизно вдвічі більше, ніж в Україні до повномасштабного вторгнення. «Польща має великий і зрілий ІТ-ринок, він є однією з основних експортних індустрій, генеруючи близько 7 % ВВП цієї країни», — пояснює NV Володимир Семенишин, який у SoftServe відповідає за регіон ЕМЕА (Європа, Близький Схід та Африка).
До слова, присутність на закордонних ринках допомогла SoftServe зберегти після 24 лютого майже всіх клієнтів, і зрештою компанія продовжує набирати персонал в Україні. Хоча офіс у Польщі SoftServe має ще з 2014 року. Для компанії то була перша диверсифікація, до якої підштовхнула агресія РФ у Криму та на сході. «Ми тоді переходили до роботи з великими міжнародними компаніями. Для них як замовників важливо, аби бізнес був диверсифікованим», — розповідає Семенишин. Мовляв, замовники прагнуть працювати з розробниками, в яких є міжнародні представництва, щоб у разі потреби та будь-яких загроз ті могли перекинути працівників з однієї локації в іншу та довести проєкт до кінця.
Також важливо мати диверсифіковані команди, якщо вимоги клієнтів стосуються GDPR — Загального регламенту ЄС про захист даних, або General Data Protection Regulation. Це коли певну інформацію треба зберігати в межах ЄС, пояснює Семенишин. «Наприклад, багато європейських фінкомпаній, банків хочуть, щоб ІР, персональні дані зберігалися в межах ЄС», — додає топменеджер.
Суцільна клієнт-орієнтація
Ми постійно вивчаємо нашого споживача. Він тут геть інакший/ Інна Ярова, співзасновниця Dobro&Dobro Cafe
Із твердженням про ментальну близькість ринків України і Польщі погоджуються далеко не всі. «Ми постійно вивчаємо нашого споживача. Він тут геть інакший. І що довше ми тут живемо, то більше розуміємо: ми дуже відрізняємося», — каже Інна Ярова із Dobro&Dobro Cafe.
Наприклад, у середмісті Варшави немає засилля кіосків із кавою на кожному кроці, як у Києві. «Тут зовсім інша культура споживання кави — це радше ритуал, привід зустрітися, випити її з тістечком чи канапкою, і є традиція відвідувати заклади», — пояснює Олег Яровий і додає, що місцеві мешканці схильні значно частіше ходити в заклади просто так, а не з якогось особливого приводу. «При цьому Польща дуже традиційна, а це впливає на асортимент, маркетинг, бізнес-модель», — веде далі його дружина, яка називає поляків «консервативними клієнтами», адже вони довго наважуються прийти в новий заклад. В Україні ж значно простіше привернути увагу потенційних споживачів до чогось нового й красивого. «Тут [у Польщі] треба рік чи два попрацювати, щоб люди побачили, що можна довіряти цьому закладу», — каже Ярова.
Схожі риси місцевих споживачів відзначають також інші вітчизняні підприємці. Тож ефективні для ринку України маркетингові інструменти тут працюють інакше. «Наприклад, Instagram у плані польських бізнесів десь на такому рівні, як у нас був років 5‑8 тому, — з точки зору популярності, контенту, ефективності», — пояснює Пономарьова, засновниця SoBeauty. А знайти студію місцеві люди можуть, скажімо, по google-картах.
Крім того, за її спостереженнями, поляки не користуються так масово месенджерами, як українці, які дедалі частіше схильні переписуватися, аніж спілкуватись телефоном. «Це має значення, адже в нас є чат-бот, у якому можна призначити чи перенести запис, подивитися, де студія, потім пройти опитування, чи сподобалася процедура», — зазначає бізнесвумен.
Є відмінності й у бізнес-процесах: інші типи документів та правила взаємодії підприємців і держави. А ще у Польщі велика частина малого та середнього бізнесу залучають бухгалтерів саме на аутсорсі, а не наймають у штат, як зазвичай у нас, каже Кучугурна із Akurata.
Також у цій країні розвинена культура і розуміння того, що слід звертатися до фахівців-консультантів, які несуть не лише репутаційну, а й юридичну відповідальність за надані консультації, під якими підписуються, розповідає Романчук.
Але за будь-яких відмінностей відчувається підтримка українців, відкритість і лояльність у ставленні до них, зазначає Глазкова. «Українці можуть відкривати бізнес як індивідуальні підприємці на таких самих умовах, як і громадяни Польщі», — додає вона. З нею згодні й опитані NV підприємці.
«Коли ми хотіли відкрити сортувальний термінал із митною зоною в Жешуві, нам потрібно було, щоб наш запит швидко опрацювали», — розповідає Вергун. У цій справі є свої бюрократичні процеси, і за польським законом на розгляд такого запиту є 120 днів. Але процедуру вдалося прискорити. «Ми попросили про зустріч із головним митником країни, і наступного ранку були у нього в кабінеті. Сказали, що нам не потрібно жодних преференцій, просто щоб розглянули наш запит трохи швидше, ніж за 120 днів», — розповідає менеджер.
На державних польських сайтах — та і не лише на них — інформація здебільшого доступна українською мовою, каже Олег Яровий. «Так було вже навіть у 2015 році, коли ми тільки приїхали. А якщо чогось не знаєш, ти можеш піти й запитати — у більшості ситуацій тобі все пояснять», — додає підприємець.
Передбачувана державна політика і зрозумілі правила роботи, живий ринок із кращим доступом до кредитів і фінансування бізнесу та вищою купівельною спроможністю населення — так описує переваги сусідньої країни для підприємців Глазкова, принагідно порівнюючи мінімальні заробітні плати: еквівалент 168 євро в Україні і 746 євро в Польщі. «І в Україні ми все ж таки часто стикаємося з тим, що закони можна трактувати по‑різному. І все одно є зловживання з боку чиновників і тиск на бізнес, на жаль», — констатує очільниця СУП.
ПОПУЛЯРНИЙ НАПРЯМОК: Саме Польщу з-поміж інших країн найчастіше обирають власники вітчизняних бізнесів для розвитку на закордонних ринках, запевняє Катерина Глазкова, виконавча директорка СУП / Фото: NV
З другого боку, на Заході чиновники працюють неквапно та розмірено. Але до цього звикаєш, каже Олег Яровий. «Завжди можна подзвонити, поцікавитися, попросити: чи можна швидше надати той чи інший дозвіл? І пояснити, чому потрібно швидше», — додає підприємець, виходячи із власного досвіду. «Вони це приймають і досить логічно, без додаткових стимулів, спокійно можуть опрацювати. Достатньо просто подякувати», — усміхається він.
Шлях у ЄС
Головний офіс SoBeauty розміщується в Києві: там зосереджені відділи маркетингу, HR, фінансів та тренінговий центр. Та й сама мережа продовжить зростати як у Польщі — за рахунок Кракова і Вроцлава, так і на батьківщині, де вже протягом війни компанія відкрила кілька студій.
Інфографіка: NV Посилення бізнес-зв’язків із сусідньою Польщею українцям та й самій Україні лише на користь, вважають експерти. «У нас, наприклад, production — в Україні, а продаж — у Європі. Це, з одного боку, допомагає конкурувати завдяки вартості робочої сили, а з другого — більшість податків залишається в Україні», — пояснює Станіслав Горбачевський із Task Force. «Плюс валюта, яка „заходить“ у країну, і її треба обміняти на гривню, щоб виплатити зарплату», — додає він. Вихід на ринок Польщі — це нагода для українського бізнесу підтягнути процеси для подальшого руху й на інші європейські ринки Катерина Глазкова, очільниця СУП Вихід на ринок Польщі — це нагода для українського бізнесу підтягнути процеси для подальшого руху й на інші європейські ринки Катерина Глазкова, очільниця СУП Та справа не лише в цьому. «Польща — член ЄС і працює за відповідними стандартами. Тож вихід на ринок Польщі – це нагода для українського бізнесу підтягнути процеси для подальшого руху й на інші європейські ринки, і не лише на європейські», — наголошує Глазкова.
Рибна справа
Додавши трохи місцевих страв, мережа ресторанів Чорноморка відкрила у центрі Варшави два заклади, які вже стали успішними. У планах — довести їхню кількість у Польщі до двох десятків.
Ольга Копилова, співвласниця мережі Чорноморка / Фото: NV
Між варшавськими ресторанами української мережі Чорноморка, або, як вона тут називається, Czarnomorka, менше ніж 2 км. Але це не заважає обом закладам залучати клієнтів як на вулиці Nowy Świat, так і на вулиці Hoża, а господарям мережі — будувати амбітні плани.
Обидва заклади розташовані у центральній частині Варшави, і в неділю там досить людно. Вони почали з’являтися тут лише чотири місяці тому.
Ольга Копилова, співвласниця мережі, пояснила NV: Польща — лише один із закордонних ринків, на яких вона розпочала шукати нові можливості з початком повномасштабної війни. Але рестораторка має намір розвернутися тут на повну: у планах — відкриття ще понад двох десятків закладів, зокрема за франшизою.
Заснована у 2013 році Чорноморка починалася з постачання риби з українського півдня в київські заклади. Концепція її ресторанів базувалася на приготуванні для гостей риби, зокрема власного вилову. Зараз це понад 10 локацій у Києві та ще кілька в інших містах України, не враховуючи паралельних проєктів, наприклад мережі Анчоусна.
Повномасштабне вторгнення спонукало власників шукати можливості для розвитку на нових ринках. Минулого року Чорноморку встигли відкрити й закрити у румунській Констанці. Неправильно обрали місто, пояснює Копилова: Констанца — це чорноморське узбережжя, і місцеві там і самі готують рибу на свій смак. Тож варто заходити в міста, де немає моря, ділиться досвідом рестораторка.
«Тут інакше обслуговування: гості самі підходять, замовляють» Ольга Копилова, співвласниця мережі Чорноморка
А от у Варшаві справи пішли добре. Тут своя локалізація, адже серед відвідувачів Czarnomorka переважають місцеві, каже співзасновниця мережі. Наприклад, тут переглянули рибний асортимент, а в меню додали журек — традиційний польський наваристий суп, але з риби. «Тут інакше обслуговування: гості самі підходять, замовляють. Їм цікаво підійти і роздивитися», — ділиться спостереженнями бізнесвумен. При цьому в Україні клієнт вибагливіший і інакше ставлення до сервісу, додає вона.
Середній чек у варшавських Czarnomorka становить 25 євро, тоді як в Україні він коливається залежно від закладу, але в середньому це 15 євро. Польські ціни пропорційно вищі, але й продукти дорожчі, пояснює Копилова.
«Терміни окупності проєктів залежать від кількості гостей, яких ти можеш посадити. Зараз ми кажемо нашим інвесторам та партнерам, що це три роки», — розповідає вона.
Кількістю клієнтів рестораторка задоволена, але високий сезон — літо, коли є попит на вуличні майданчики з додатковими місцями та ігристе вино на розлив, — ще попереду. І якщо гаряча пора для цих закладів на берегах Вісли буде успішною, то, можливо, ресторани окупляться вдвічі швидше, припускає Копилова.
Українські заклади при цьому теж працюють, нагадує вона, крім ресторану в Харкові. Ба більше: на батьківщині компанія розробляє новий проєкт, який матиме назву Річка. Пропонуватимуть локальну рибу — коропа, карасиків, пояснює Копилова.
А ще рестораторка планує подальшу експансію на євроринок і націлюється навіть на Лондон.
Заробити польською
Коли в сусідній країни з’являється велика кількість співвітчизників, перекладачам буде чим займатися. У цьому переконався киянин Станіслав Горбачевський.
Станіслав Горбачевський, співзасновник перекладацької компанії Task Force / Фото: NV
Чи не половина нового бізнесу в Польщі — українці”, — каже Станіслав Горбачевський, співзасновник перекладацької компанії Task Force, яка входить у Force Group. Для нього це не лише спостереження, а й можливість. Адже зараз у фокусі його уваги — український бізнес, який виходить на зовнішні ринки і потребує мовної локалізації.
Task Force спеціалізується на усному й письмовому перекладі для різних галузей, ключові напрямки — переклад для юркомпаній, фармгалузі, ІТ, енергетики, економіки, маркетингу тощо. А ще — апостиль та нотаріальний переклад документів.
Компанія з’явилася у 2011 році. Ще на початку 2022‑го команда планувала продовжувати нарощувати обсяги продажу переважно на внутрішньому ринку — до великої війни вони зростали на 50 % щорічно. «24.02 ми зрозуміли, що це було великою помилкою — фокусуватися лише на українському ринку, адже ми працюємо В2 В (business to business)», — каже тепер Горбачевський.
Після повномасштабного вторгнення не всі клієнти могли виконати фінансові зобов’язання, не кажучи про нові замовлення. Тому компанія почала шукати додаткові ринки.
«У нас на той час був певний пул іноземних клієнтів, вони продовжували робити замовлення. Ми сфокусувалися на продажу за кордон і почали писати великим перекладацьким компаніям, нашим потенційним клієнтам», — згадує Горбачевський. Тим часом особливо багато запитів почало надходити з Польщі. «Багато українців переїхали, їм потрібно було швидко перекласти якісь документи, наприклад», — пояснює підприємець. З тієї ж причини польський бізнес дедалі активніше перекладав українською.
На цій хвилі Task Force почала посилено пропонувати свої послуги іноземним клієнтам, а влітку минулого року вирішили активніше виходити на польський ринок і зрештою зареєстрували там підприємство. Наявність європейської реєстрації спрощує, наприклад, розрахунки з контрагентами в Європі та участь у тендерах.
До того ж київський офіс Task Force на вулиці Вадима Гетьмана, який об’єднує понад 50 людей, продовжує працювати і поповнюватися новими співробітниками.
«Польща для нас — це диверсифікація, можливість вийти на європейський ринок» Станіслав Горбачевський, співзасновник Task Force
«Це наш домашній ринок, і ми продовжимо тут нарощувати присутність», — впевнено заявляє Горбачевський. «Польща для нас — це диверсифікація, можливість вийти на європейський ринок. Він дуже великий, дорогий у продажу і виробництві. Тому в нас production team — в Україні», — додає підприємець.
За його словами, в Європі ціни значно вищі за українські. «Різниця, можна сказати, у два рази. А якщо потрібен присяжний переклад (нотаріальний), то і в три рази дорожче може вийти», — пояснює Горбачевський.
Він переконаний, що роботи його команді як на польському, так і на вітчизняному ринку не забракне і після перемоги.
Нова польська пошта
Величезна кількість українців, які опинилися в Польщі з маленькими валізами, допомогла Новій пошті розгорнути в цій країні розгалужену мережу своїх відділень.
«У Польщі є українці і є запит від них» Дмитро Вергун, CEO компанії Nova Post Polska
Дмитро Вергун, CEO компанії Nova Post Polska / Фото: NV
«У Польщі є українці і є запит від них» Дмитро Вергун, CEO компанії Nova Post Polska
«Тут близько 3 млн українців» — так окреслює головну причину появи відділень Нової пошти в Польщі Дмитро Вергун, CEO компанії Nova Post Polska. «Тут є українці і є запит від них. Ми планували наш вихід на європейський ринок ще до великої війни, але вона значно прискорила цей процес», — додає він. Мовляв, багато співвітчизників рятували своє життя та виїхали з маленькими валізами і мінімумом необхідних речей.
Спочатку компанія співпрацювала з міжнародними партнерами-операторами в Європі, щоб з їхньою допомогою організувати для українців доставку у 25 країн зі значною знижкою. Сервіс спочатку так і назвали — «речі з дому».
«Згодом ми побачили, що найбільше українців зупинилося в Польщі», — каже Вергун. І на початку жовтня 2022 року Нова пошта (НП) відкрила перше відділення за межами батьківщини — у Варшаві. Відтоді компанія залучила тут близько 132 тис. клієнтів — це ті, хто бодай раз скористався її послугами в Польщі.
Перше відділення продемонструвало дуже великий попит, розповідає CEO Nova Post Polska. Люди навіть приїздили з інших міст. У перші дні роботи аж на вулиці стояли черги з українців, охочих відправити посилки рідним в Україну.
Тож у компанії швидко зрозуміли: треба розширюватися. На кінець 2022‑го Nova Post мала у країні 18 відділень у восьми містах — крім Варшави це були Краків, Познань, Люблін, Лодзь, Вроцлав, Гданськ, Жешув. Загалом у Польщі вже 30 відділень Nova Post, а до кінця червня планується 50.
У польській мережі НП працює понад 250 людей, з-поміж яких значна частина — українці з певним досвідом роботи в цій країні. Адже серед вимог до персоналу — знання української та польської мов. «Але серед наших працівників є й ті, хто приїхав сім місяців тому і вже вільно розмовляє польською», — ділиться Вергун.
На деяких посадах перевага на боці поляків або українців, які вже довго живуть і працюють в Польщі, мають значний досвід за спеціальністю та розуміють місцеву специфіку. Наприклад, це менеджери з продажу та фінансові працівники.
В Україні більша частина посилок компанії знаходить отримувача в межах країни, натомість у Nova Post Polska наразі всі відправлення міжнародні, і це вносить корективи у процеси —потрібно більше даних від клієнта, детальний опис вмісту відправлення, більше часу на оформлення інвойсу. «В перші дні на оформлення міжнародного відправлення витрачали 20−25 хвилин, щоб детально перевірити вміст посилки, зробити митну декларацію — це дуже довго», — пригадує топменеджер. Згодом обробку вдалося пришвидшити, тож тепер на оформлення посилок потрібно в середньому 5−6 хвилин.
«Ми побачили, що можемо зменшити кількість даних, які потрібно запитувати у клієнта. Якщо у митника з’являється потреба додатково щось з’ясувати і отримати документи за конкретною посилкою, тоді окремо телефонуємо клієнту», — пояснює Вергун. І додає, що в середньому за день клієнти у великому відділенні Nova Post отримують та відправляють 100−300 посилок.
«Є й менші відділення», — пояснює співрозмовник NV, демонструючи один з об’єктів площею 140 кв. м у варшавському районі Старий Жолібож.
Поки Вергун знайомить NV з особливостями роботи тутешнього формату НП, до оператора підходить дедалі більше клієнтів — українців, як стає зрозуміло з розмови, охочих надіслати на батьківщину посилки. Працівник не губиться — він сам кілька років тому приїхав до Польщі із Львівської області.
Інвестиції в один такий об’єкт — до 40−60 тис. євро, сюди входить ремонт приміщення, обладнання, основні засоби. Необхідні меблі та форму для співробітників компанія замовляє в українських виробників, з якими працює вже довгий час. А окупиться польська мережа відділень, за розрахунками компанії, за рік-півтора.
Стратегія розвитку зрозуміла: відкривати відділення там, де є багато українців. Для цього в компанії керуються даними офіційної польської статистики, а також мапою використання мобільного застосунку.
«Ми ухвалили рішення розвиватися в Польщі, бути в кожному воєводстві», — розповідає CEO Nova Post Polska. Крім українців — як тих, які виїхали під час повномасштабної війни, так і тих, хто виїхав раніше, — є частка й локальних клієнтів, які відправляють свої товари та вантажі в Україну та з України. «У нас вже 10 великих польських бізнес-клієнтів, і ми будемо збільшувати їх кількість», — насамкінець повідомляє топменеджер.
Інфографіка: NV Інфографіка: NV Інфографіка: NV Інфографіка: NV Інфографіка: NV Інфографіка: NV Інфографіка: NV Інфографіка: NV Інфографіка: NV Інфографіка: NV
