Накопичувальна пенсійна система в Україні – кому доведеться робити внески і який буде обік — законопроект № 9212 (Фото:Roman Synkevych 🇺🇦 | unsplash) Народні депутати пропонують створити Єдиний соціальний реєстр для обліку платників накопичувальної системи та пояснили, які дані будуть отримувати тримачі реєстру, як буде нараховуватись внесок і які особливості обліку. Читайте також: Перерахунок пенсій, підвищення тарифів на воду та всі ліки за e-рецептами. Які зміни чекають на українців у квітні Колектив авторів запропонував Верховній Раді на розгляд новий проект закону щодо запровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні. Проект Закону Про накопичувальне пенсійне забезпечення розміщено на сайті парламенту.
Законопроект № 9212 передбачає закріплення на обов’язковій основі двох пенсійних систем в Україні та розподіл внесків у них.
Законопроектом передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними 55 років та обов’язкову сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників. В ньому передбачені окремі категорії осіб, які звільняються від виплати накопичувального внеску.
Читайте також: Чотири категорії. Хто і коли отримає пенсії на тимчасово окупованих територіях — що змінилося
Дані будуть зберігатися в Єдиному соціальному реєстрі ― ЄСР, який буде управлятися Адміністратором Єдиного соціального реєстру.
Підпункт 7 статті 20 передбачає, що відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого ЄСВ та інші дані, що містяться в ЄСР, використовуються для обчислення та призначення пенсій, страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, державних соціальних допомог, інших видів та форм соціального захисту. За законом пенсійна система складатиметься із солідарної системи і системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.
Читайте також: Після весняного підвищення. Хто з українців отримає пенсії від 8187 грн і вище
За проектом закону 9212, роботодавці сплачуватимуть від розміру заробітної плати працівників:
- 1% у 2023 році;
- 1,5% у 2024 році;
- 2% у 2025 році;
В той же час держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів державного бюджету України.
Кабінетові Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом необхідно:
- привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Читайте також: ПФУ залучає додаткові кошти. Хто з українців зможе отримати доплату до пенсії
Таким чином, на запровадження дії закону у разі його прийняття передбачається три місяці.
Як буде діяти накопичувальна система забезпечення ― основні зміни в законах
Проект 9212 передбачає ряд оновлення в законодавстві України. Передбачається створення Єдиного соціального реєстру замість Державного реєстра загальнообов’язкового державного соціального страхування, персональних електронних карт, облік та звітність платників у накопичувальній системі, а також можливість виключення із участі в накопичувальній системі.
Єдиний соціальний реєстр та управління ним
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Управляти реєстром буде Адміністратор Єдиного соціального реєстру, який:
- здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
- бере участь в аналізі та прогнозі надходження коштів від сплати єдиного внеску;
- здійснює інші функції, передбачені законодавством;
- взаємодіє в установленому законодавством порядку з:
- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
- міністерствами;
- іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади;
- органами місцевого самоврядування;
- об’єднаннями громадян;
- підприємствами, установами і організаціями;
- Пенсійним фондом;
- фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Читайте також: Три складники. Від чого залежить розмір пенсії за віком
Він буде діяти на основі даних з реєстрів платників податків та зберігати Персональну електронна карту.
Стаття 19 передбачає, які дані увійдуть в Єдиний соціальний реєстр, вони будуть перегукуватися із іншими державними реєстрами:
- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- найменування або прізвище, ім’я, по батькові;
- місцезнаходження (для юридичної особи) та місце проживання (для фізичної особи);
- реєстраційний номер платника єдиного внеску;
- види економічної діяльності, у тому числі основний;
- наявність трудових (цивільно-правових) договорів із застрахованими особами;
- інша інформація, необхідна для обліку платників, їх зобов’язань та сплати єдиного та накопичувального внесків.
Читайте також: Не одразу. Коли українці отримають проіндексовані страхові виплати
Персональні електронні карти
Персональні електронні карти зберігаються в Єдиному соціальному реєстрі протягом усього життя особи, а після її смерті ― протягом 75 років, якщо інше не передбачено законодавством.
В карті вказано:
- унікальний номер електронної облікової картки, соцпосвідчення;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та серія, номер і назва документа, з якого взяті відомості до персональної облікової картки;
- номер телефону (за згодою);
- відмітка про смерть;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта;
- рік, за який внесено відомості;
- розмір єдиного внеску та/або накопичувального за відповідний місяць;
- сума сплаченого єдиного внеску та/або накопичувального за відповідний місяць;
- дані про посаду й роботу;
- інформація про виплати податків та відомості про надання видів та форм соцзахисту, страхові випадки та виплати по ним;
- страховий стаж в годинах;
- інша інформація, необхідна для обчислення та призначення пенсій, виплат з системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, державної соціальної допомоги, інших видів та форм соціального захисту;
- відомості, передбачені Законом України Про систему обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення
Читайте також: Мінімальні пенсії 2023. Як змінився розмір виплат для близько п’яти мільйонів українців
Облік та звільнення від нього громадян України
На облік платників накопичувального внеску стають громадяни Україн, зазначені в статті 4, проте окремо, є категорія українців, яка звільняється від обліку.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої 4 статті звільняються від обов’язкової сплати накопичувального внеску на користь осіб, які на момент сплати накопичувального внеску за цим Законом досягли віку 55 років, та на користь осіб, які отримують пенсію за віком або за вислугу років. Особи, зазначені у пунктах 3−8 частини сьомої статті4, сплачують накопичувальні внески за цим Законом на добровільних засадах.
Накопичувальний внесок за осіб, зазначених у пунктах 5−8 частини сьомої цієї статті, нараховуються, утримуються та сплачується особами, зазначеними в пунктах 1 і 16 частини першої цієї статті.
Читайте також: Чим швидше, тим краще. Українцям наполегливо рекомендують оцифрувати трудові книжки
Нарахування і звітність щодо сплати накопичувального внеску
Платники ЄСВ та накопичувального внесків подають звітність до податкового органу у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (ЄП). Звітним періодом є календарний квартал, крім платників, які за законом подають звіт за календарний рік, і які вказані в статті 4 закону.
Нарахування накопичувального внеску відбувається:
- особам, зазначеним у пунктах 1, 5−8 статті 4 закону на заробітну плату, яка включає основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
- для платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, — на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства;
- для осіб із пунктів 3 і 4 статті 4 крім платників податку ФОП ІІІ групи спрощеної системи ― на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом;
- для платників податку спрощеної системи і ФОП ІІІ групи спрощеної системи, ― на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. При цьому сума накопичувального внеску не може бути меншою ніж визначена розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір накопичувального внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
Читайте також:
- «Закон ухвалено». В Україні планують впровадити новий вид пенсії — хто її може отримати
- Торкнеться не лише заробітної плати. Індексація грошових доходів фізосіб у 2023 році – що відомо
- Після досягнення потрібного віку. Як оформити пенсію, перебуваючи за кордоном
