Дніпровський мул містить велику кількість токсинів (Фото:МОСТ) Одразу кілька екологів розповіли про токсичний мул Каховського водосховища. У ньому багато домішок важких металів і хімічних забруднювачів — і все це потрапить у повітря у вигляді пилу, коли водойма обміліє. Євген Симонов, експерт Міжнародного об’єднання екологів Робоча група з вивчення екологічних наслідків війни в Україні, висловив серйозні побоювання щодо майбутнього річки Дніпро та прибережних зон. За його словами, протягом 67 років ця річка зазнавала значного забруднення промисловими та сільськогосподарськими відходами, які осідали на дні.
Після підриву Каховської ГЕС виникає перспектива обміління водосховища. Тобто, цей мул перетвориться на пил і буде розноситися вітром по околицях.
Ігор Шкрадюк, координатор програми екологізації промисловості в Центрі охорони дикої природи, також висловив свою стурбованість щодо цього питання. Він зазначив, що у водосховище десятиліттями потрапляли неочищені стоки об’єктів промисловості з Білорусі та України, які містять у собі важкі метали.
При цьому точно невідомо, які саме важкі метали і стійкі хімічні забруднювачі присутні в цьому мулі.
За словами Шкрадюка, у найгіршому випадку забруднений пил, що містить важкі метали та стійкі органічні забруднювачі, осяде на навколишніх полях. Ці речовини потраплять у рослини та фрукти, а отже, в їжу людини, оскільки деякі рослини можуть накопичувати важкі метали.
Частина забрудненого мулу також стекла з водою з водосховища і тепер протікатиме річкою або потрапить на затоплені території. Володимир Сливяк, голова організації Екозахист, зазначив, що частина цього мулу може потрапити навіть у Чорне море.
Симонов і Шкрадюк пропонують вирішити проблему через контрольоване засівання ґрунту. Вони попереджають, що якщо нічого не буде зроблено, мул буде розсіюватися повітрям і завдасть серйозних наслідків. Шкрадюк також вважає за необхідне взяти проби мулу і вибрати рослини, які можуть витягти з нього небезпечні речовини. Однак через те, що лінія фронту проходить річкою Дніпро, екологічні проблеми, на думку експертів, очевидно, не є пріоритетом для російської влади.
Експерти також побоюються, що руйнування греблі може негативно позначитися на природоохоронних зонах. Симонов підкреслює, що в цій області розташовано безліч об’єктів, що охороняються, включно з національними парками, заказниками та природними пам’ятками. Через це експерти висловлюють серйозні побоювання щодо наслідків розливу водосховища.
Українська природоохоронна група у своїй доповіді стверджує, що щонайменше 48 об’єктів природно-заповідного фонду нижче за течією і 11 об’єктів на самому водосховищі зазнають збитків.
